Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Четайкіна А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Скляров Є. Я. Клініко-патогенетичні особливості перебігу ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони у пацієнтів із хронічними обструктивними захворюваннями легень [Електронний ресурс] / Є. Я. Скляров, А. В. Четайкіна // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 1. - С. 146-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2017_21_1_32 Проведено вивчення стану факторів кислотопептичної агресії та захисту у хворих на хронічне обструктивне захворюваннм легень (ХОЗЛ) у поєднанні з ерозивно-виразковими ураженнями гастродуоденальної зони. Доведено, що з віком спостерігається зростання числа виразкових уражень та ерозивних змін у пацієнтів із пептичними виразками на тлі ХОЗЛ. Із прогресуванням ХОЗЛ встановлено вірогідне збільшення кислотності та вмісту пепсину на фоні несуттєвих змін захисного фактора. | ||
| 2. | 
Демидова А. Л. Ефективність ребаміпіду в комплексному лікуванні хворих на пептичну виразку шлунка і дванадцятипалої кишки [Електронний ресурс] / А. Л. Демидова, О. Є. Склярова, А. В. Четайкіна // Львівський клінічний вісник. - 2017. - № 1. - С. 38-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2017_1_9 Більшість (70,0 - 90,0 %) пептичних виразок шлунка і дванадцятипалої кишки виникає через інфікування Helicobacter pylori (Hp), однак основну роль у патогенезі виникнення виразкових дефектів відіграє кислотно-пептичний фактор. А тому всі сучасні схеми лікування Нр-асоційованих захворювань включають антигелікобактерійні засоби та інгібітори протонової помпи (ІПП). Мета роботи - з'ясувати ефективність ребаміпіду в комплексному лікуванні хворих на пептичну виразку шлунка і дванадцятипалої кишки. У рандомізований спосіб із намаганням попередньо стратифікувати хворих за наявністю пептичної виразки шлунка і ДПК на базі гастроентерологічних відділень 5-ї МКЛ м. Львова обстежено 106 хворих. Виявлено 62 хворих із діагнозом "пептична виразка ДПК у фазі загострення" або "пептична виразка шлунка та ДПК у фазі загострення", які включені в дослідження [43 чоловіки (69,4 %), 19 жінок (30,6 %), середній вік хворих 42,3 +- 2,47 року, 46 (74,2 %) пацієнтів працездатного віку]. Залежно від схеми лікування хворих розподілено на дві групи. Пацієнти 1-ї групи (30 осіб) вживали загальноприйняту потрійну схему лікування впродовж 10 днів. Пацієнтам 2-ї групи (32 особи) до стандартної схеми антигелікобактерійного лікування (АГБЛ) додавали ребаміпід 100,0 мг тричі на добу впродовж 10 днів. Призначення стандартної потрійної схеми АГБЛ сприяло загоєнню виразок у 79,2 % випадків, АГБЛ та ребаміпіду - у 85,2 %. Загоєння ерозій дванадцятипалої кишки у пацієнтів 1-ї групи становило 81,3 %, 2-ї - 83,3 %. Ерадикація Нр відбулася у 76,7 - 81,3 % пацієнтів 1-ї і 2-ї груп відповідно. Додавання ребаміпіду до АГБЛ на ерадикацію суттєво не вплинуло. Висновки: поєднане лікування із включенням ребаміпіду забезпечило ефективніше усунення больового синдрому, позитивний вплив на епітелізацію ерозій і виразок шлунка та ДПК, меншу частоту виникнення дуодено-гастрального рефлюксу після лікування. Водночас зафіксовано зменшення частоти езофагіту і недостатності кардії у хворих лише на 25,0 % та збереження ознак бульбіту більш ніж у 60,0 % пацієнтів. | ||
| 3. | 
Четайкіна А. В. Pylori-інфекція у пацієнтів із хронічним обструктивним захвоюванням легень у поєднанні з гастропатіями [Електронний ресурс] / А. В. Четайкіна, Є. Я. H. Скляров // Вісник наукових досліджень. - 2018. - № 2. - С. 11-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2018_2_4 | ||
| 4. | 
Четайкіна А. В. Клініко-патогенетичні особливості перебігу ерозивновиразкових уражень гастродуоденальної зони у пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень [Електронний ресурс] / А. В. Четайкіна, О. Є. Склярова // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 4(2). - С. 80-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_4(2)__25 | ||
| 5. | 
Четайкіна А. В. Рівні TNF-α у хворих із хронічним обструктивним захворюванням легень у поєднанні з гастропатіями після лікування даної коморбідної патології [Електронний ресурс] / А. В. Четайкіна, Р. Я. Дутка, Є. Я. Скляров // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2019. - № 1. - С. 160-165. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2019_1_29 | ||
| 6. | 
Четайкіна А. В. Роль простагландину Е2 у виникненні пептичної виразки на тлі активного куріння [Електронний ресурс] / А. В. Четайкіна, А. Т. Горбей, М. І. Сайко, О. Є. Склярова // Практикуючий лікар. - 2022. - Т. 11, № 4. - С. 68-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PraktLik_2022_11_4_14 | ||
| 7. |
Скляров Є. Я. Вміст простагландину Е2 в сироватці крови пацієнтів із ерозивно-виразковими ураженнями гастродуоденальної зони без і з коморбідною гіпертонічною хворобою [Електронний ресурс] / Є. Я. Скляров, А. В. Четайкіна, М. Мбаркі, О. О. Капустинський // Львівський клінічний вісник. - 2022. - № 3-4. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2022_3-4_6 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |